Учень – це не посудина, яку треба заповнити,

 учень – це факел, який треба запалити

Останні роки працюю над проблемою «Особистісно орієнтоване навчання при формуванні ключових компетентностей учнів».

Головний аспект навчання "Необхідно вчити всіх одразу, при цьому навчаючи кожного зокрема".

Обрала саме цю проблему, бо вважаю, що сьогодні вибір особистісно орієнтованого навчання зумовлений:

·    інтенсивним поширенням інформатизації світу на основі комп'ютеризації та розвитку інформаційних технологій;

·        помітним зниженням інтересу учнів до предметів природничо-математичного циклу, що зумовлено об'єктивною складністю математики;

·     перевантаженням учнів у сучасній школі;

·    недостатністю розвитку в учнів школи ступені пізнавальної та творчої активності, сформованості самоосвітніх компетентностей.

При використанні особистісно орієнтованого навчання у випускника школи формуються необхідні якості: самостійність, ініціативність, творчість, упевненість у собі, дослідницький стиль роботи - тобто всі ті риси, що так необхідні майбутньому фахівцеві, який працюватиме у сучасних умовах.

На своїх уроках прагну прилучити учнів до активної самостійної навчальної діяльності, прищепити усвідомлення необхідності постійного пошуку і здобуття знань. Засобом реалізації цієї ідеї є різні підходи до використання форм навчальної діяльності, до вибору навчального матеріалу різного рівня складності, щоб кожен учень міг отримати посильне для нього завдання, а виконавши його, – здобути досвід успішності та створити особистісну ситуацію успіху. До засобів, які володіють високим розвиваючим потенціалом, відношу проблемні ситуації, задачі з життєвопрактичним матеріалом, експерименти, ділові ігри, активні та інтерактивні технології. При цьому обов'язково враховую індивідуальні психологічні особливості учня, визначаю час і темп навчання.

Своїм головним завданням, як учителя, вважаю створення на уроці та в позакласній роботі ситуації для роздумів, міркувань, досліджень, яка не заважає допитливості учнів, не перетворює процес навчання на навантаження пам’яті великою кількістю правил, формул і термінів, а спонукає до формування уміння свідомо навчатися, веде до збагачення суб’єктного досвіду учня, розвитку його творчої особистості.

Свій урок будую так, щоб виконувалися основні принципи особистісно орієнтованого навчання:

·       учень усвідомлює мету уроку як важливу особисто для себе (для цього важливо вдало підібрати мотивацію навчання);

         на уроці учень не лише щось вивчає, але й навчається учитися;

·       стосунки учитель-учень, учень-учень будуються на основі діалогу, співпраці, взаєморозуміння, підтримки та допомоги;

·        учень засвоює зміст освіти переважно під час активної діяльності;

·        з розумінням ставлюся до кожного учня, здійснюю індивідуальний підхід.

Оскільки  осердям особистісно орієнтованого навчання є індивідуальність учня, то у методичну основу своєї роботи  покладаю  індивідуалізацію та диференціацію навчального матеріалу. Пишучи конспект уроку, обов’язково підбираю завдання трьох рівнів складності. Аналогічно здійснюю підбір домашніх, самостійних та контрольних робіт. У доборі задач використовую посібники, які пропонують диференційовані завдання. Часто складаю задачі сама, причому нерідко їх героями стають учні того класу, у якому ця задача буде розв'язуватися. 

Поряд з традиційними формами навчання на уроках активно використовую й інтерактивні. Так при подачі нового матеріалу застосовуються технології «Асоціативний кущ», «Броунівський рух», «Ажурна пилка», які дають можливість кожному учневі, пояснюючи матеріал товаришеві, відчути свою значущість, ріст своєї особистості. На уроках закріплення знань, умінь та навичок поширені групові форми роботи, технології «Акваріум», «Дерево рішень», «Мозковий штурм», «Коло ідей», які навчають дітей математично грамотно висловлювати свою думку, умінню терпляче вислухати ідею свого товариша, виховують толерантність.

Одним із самих доступних і перевірених на практиці шляхів підвищення ефективності уроку вважаю відповідну організацію самостійної навчальної роботи, яка набуває особливої значущості при проведенні особистісно орієнтованого уроку. Учні набувають знань у процесі самостійного навчального функціонування. Для цього використовую різні форми організації самостійної діяльності: індивідуальні, фронтальні і групові, евристичні і творчі роботи. Урізноманітнюю практичне застосування самостійної роботи за допомогою: роботи з книгою (складання плану відповіді, короткого конспекту, пошук відповіді на поставлене запитання, аналіз, порівняння); вправ різного типу (складання задач, рецензування відповідей однокласників); виконання вправ на практичне застосування умінь і навичок; підготовка повідомлень та рефератів; виконання індивідуальних і групових завдань; перевірочних, закріплюючих, узагальнюючих самостійних та контрольних робіт; домашніх дослідів і спостережень; створення і захисту проектів з метою розвитку життєвої, соціальної, інформаційної та предметної компетентностей учня.

Учні полюбляють, коли я проводжу нестандартні уроки, із задоволенням самі допомагають у їх підготовці. У молодших класах це уроки-казки, уроки-змагання, уроки-подорожі в різні міста країни Математики. У старших класах практикую лекційно-семінарську форму вивчення матеріалу, проводжу уроки ідей, уроки-ділові ігри. Під час цих уроків старшокласники зустрічаються з різними життєвими або професійними труднощами, розв’язання яких потребує математичної майстерності.

Окрему увагу приділяю проведенню уроків з комп’ютерною підтримкою. Крім навчальних програм, які випущені під грифом Міністерства Освіти і Науки України, часто при проведенні уроків використовую власноруч створені презентації  в програмі Microsoft Power Point. Учні вільно почуваються за комп’ютером, знають, що самі можуть керувати швидкістю подачі інформації, її обсягом і глибиною. Комп’ютер дає змогу перетворити урок або його частину на захоплюючу гру, що позитивно впливає на підвищення  інтересу до вивчення математики.

Співвідношення між формами і методами навчання на моїх уроках можна зобразити у вигляді діаграми.

Одним із засобів зацікавлення учнів математикою, на мою думку, є позакласна робота, яка сприяє розвитку здібностей учнів, а також глибинному засвоєнню ними матеріалу. На цих заняттях організовую розв’язання цікавих задач та задач підвищеної складності, що розвивають кмітливість, логічне мислення, вивчення додаткових питань з теорії математики.

В  моїй роботі, як педагога, лежить постійний взаємозв’язок між навчанням на уроках та поглибленням і вдосконаленням знань, навичок в позакласній та позаурочній роботі з використанням  інформаційних технологій. Тому традиційними стали тижні математики, усні журнали, конференції, вікторини, змагання, бліц-турніри, математичні свята, участь у Міжнародному конкурсі «Кенгуру», у роботі Малої Академії Наук та районних олімпіадах з математики, на яких учні здобувають призові місця.